Стаття 16. Представництво сторін у виконавчому провадженні
1. Сторони можуть реалізувати свої права і обов’язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов’язаний вчинити певні дії особисто.
2. Діти та особи, визнані судом недієздатними, реалізують свої права та виконують обов’язки, пов’язані з виконавчим провадженням, відповідно до вимог закону через своїх законних представників.
3. Представництво юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом чи установчими документами юридичної особи, або через представників юридичної особи.
4. Представником юридичної особи у виконавчому провадженні може бути особа, яка відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань має право вчиняти дії від імені такої юридичної особи без довіреності. Повноваження представника юридичної особи у виконавчому провадженні можуть бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до закону. Представник може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти така особа. Дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи у виконавчому провадженні можуть міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань або у виданій довіреності.
Повноваження адвоката як представника посвідчуються ордером, дорученням органу чи установи, що уповноважені законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов’язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих дій як представника сторони виконавчого провадження. Витяг засвідчується підписами сторін договору.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо застосування виконавцями положень ЗУ «Про виконавче провадження»
Положеннями вказаної статті визначається перелік осіб, які здійснюють представництво сторін у виконавчому провадженні, а також підстави здійснення такого представництва.
Варто звернути увагу на те, що Закон не передбачає обов’язку виконавця своєю постановою залучати до участі у виконавчому провадженні особу, яка є опікуном майна сторони виконавчого провадження, що визнана судом безвісно відсутньою.
Статтею визначено, що представник може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти така особа. Дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи у виконавчому провадженні можуть міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань або у виданій довіреності.
Крім того, Законом встановлено, що повноваження представників юридичних осіб у виконавчому провадженні, які здійснюються їх керівниками чи органами, посадовими особами можуть визначатися установчими документами юридичної особи.
Разом з тим, п. 10 Розділу 2 Інструкції з організації примусового виконання рішень визначає, що у випадку реалізації стороною виконавчого провадження права на пред’явлення виконавчого документа на виконання, подання заяви про повернення без виконання виконавчого документа, отримання присудженого майна чи стягнутих сум через представника виконавець перевіряє, чи обумовлені у довіреності повноваження представника на здійснення таких дій.
У разі реалізації стороною виконавчого провадження права на оскарження дій державного виконавця та інших посадових осіб органів державної виконавчої служби через представника таке повноваження представника має бути обумовлено в довіреності.
Слід зауважити, що згідно зазначеної статті повноваження представника юридичної особи, який має право вчиняти дії від імені такої юридичної особи без довіреності, можуть бути перевірені згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.
Таким чином, оскільки виконавець має можливість перевірити повноваження керівника юридичної особи саме у такий спосіб, не вбачається підстав вимагати на підтвердження повноважень останнього засвідчену копію наказу про його призначення