Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» представниками у виконавчому провадженні не можуть бути:
- особи, які не мають повної цивільної дієздатності;
- судді, слідчі, прокурори, працівники підрозділів, які провадять оперативно-розшукову діяльність, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб’єкти оціночної діяльності — суб’єкти господарювання, які діють як учасники цього виконавчого провадження, виконавці та помічники приватних виконавців, крім випадків, коли вони діють як законні представники або уповноважені особи відповідного органу, що є стороною виконавчого провадження;
- інші особи, які відповідно до закону не можуть здійснювати представництво.
Перелік цих осіб не є вичерпним, оскільки в інших законах може встановлюватися аналогічна заборона.
Так, до осіб, які взагалі не можуть бути представниками в суді, належать малолітні та неповнолітні. Це випливає з того, що вони самі повинні мати законних представників.
Однак з даного правила є винятки. У разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона набуває повної цивільної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу.
Kрім того, Цивільним кодексом встановлені випадки надання повної цивільної дієздатності.
Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і працює за трудовим договором, а також неповнолітній особі, яка записана матір'ю або батьком дитини.
Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю (у цьому разі фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підприємця).
Щодо неможливості представництва у виконавчому провадженні інших осіб, то певні обмеження мають встановлюватися виключно законом.