Коментар статті 41 Закону України «Про виконавче провадження»

Коментар статті 41 Закону України «Про виконавче провадження». Відновлення виконавчого провадження

Дана стаття досить деталізовано регламентує порядок та умови відновлення виконавчого провадження.

Є необхідність в коментарі лише окремих положень статті.

Відновлення виконавчого провадження – це продовження виконання вимог виконавчого документа державним виконавцем на забезпечення процесуальних гарантій стягувача, спрямованих на повне та фактичне виконання рішення.

Інститут відновлення виконавчого провадження є новелою примусового виконання рішень судів та інших юрисдикційних органів тому виправданість його існування може бути з’ясована при практичному його застосуванні.

Відновлення виконавчого провадження необхідно відрізняти від його поновлення, що здійснюється після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження.

Про відновлення виконавчого провадження виконавець виносить постанову, копія якої не пізніше наступного дня надсилається до суду, що визнав незаконною постанову виконавця, сторонам, а також органу (посадовій особі) які видали виконавчий документ.

Відновлене виконавче провадження здійснюється надалі в загальному відповідно до правил Закону України «Про виконавче провадження» крім виконавчого провадження за виконавчим документам про вселення, що після повторного примусового вселення боржника до жилого приміщення підлягає закінченню з винесенням відповідної постанови державним виконавцем.