Коментар статті 43 Закону України «Про виконавче провадження»

Коментар статті 43 Закону України "Про виконавче провадження"Коментар статті 43 Закону України «Про виконавче провадження». Додаткове авансування витрат виконавчого провадження

Дана стаття досить деталізовано регламентує додаткове авансування витрат виконавчого провадження та умови здійснювати інші витрати виконавчого провадження.

Є необхідність в коментарі лише окремих положень статті.

Так, статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 % суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру – у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника — фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника – юридичної особи.

Статею 43 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає й додаткове авансування витрат виконавчого провадження:у разі якщо витрати на залучення до проведення виконавчих дій суб’єктів господарювання на платній основі, виготовлення технічної документації на майно, здійснення витрат на валютообмінні фінансові операції та інших витрат, пов’язаних із перерахуванням коштів, перевищують суму сплаченого авансового внеску, стягувач зобов’язаний додатково здійснити авансування таких витрат.

Авансування цих витрат є обов’язковим і здійснюється у два етапи:

  • перший – шляхом сплати авансового внеску при поданні заяви про примусове виконання рішення;
  • другий – шляхом додаткового авансування витрат виконавчого провадження у разі недостатності коштів авансового внеску для вчинення подальших виконавчих дій.

Авансовий внесок і додаткове авансування витрат виконавчого провадження за своїм призначенням є абсолютно різними коштами, які підлягають обов’язковій сплаті стягувачем на зовсім різних стадіях виконавчого провадження, а тому ці поняття не є тотожними.

Згідно частини 3 статті 43 Закону України «Про виконавче провадження» після закінчення виконавчого провадження, або повернення виконавчого документа стягувачу авансовий внесок повертається стягувачу, якщо інше не передбачено цим Законом.

Тобто, передбачена можливість повернення стягувачу лише авансового внеску, а повернення додаткового авансування, яке стягувач зобов’язаний здійснити згідно частини 1 статті 43 Закону України «Про виконавче провадження» — не передбачена.

avatar
  Підписатися  
Повідомлення про
© 2017 Виконавче провадження. Всі матеріали на даному сайті взяті з відкритих джерел в інтернеті або надіслані відвідувачами сайту. Права на матеріали належать їх власникам.