Коментар статті 52 Закону України «Про виконавче провадження»


Коментар статті 52 Закону України "Про виконавче провадження"Коментар статті 52 Закону України «Про виконавче провадження». Особливості звернення стягнення на кошти та майно боржника — юридичної особи, фізичної особи — підприємця

При виконанні рішень про стягнення коштів з юридичних осіб виконавець отримує інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Виконавець також перевіряє наявність майна боржника за даними балансу.

Копію балансу виконавець може отримувати безпосередньо у боржника або у відповідних державних органів.

Виконавці в процесі виконання рішення можуть вилучати готівкові кошти у боржника в національній та іноземній валютах.

Приймання виконавцями грошей де дозволяється.

Виявлені у боржника готівкові кошти вилучаються, про що виконавець складає акт вилучення готівки.

Вилучення проводиться у присутності понятих.

Цей акт складається у необхідній кількості примірників, з яких перший залишаться у виконавчому провадженні, інші вручаються боржнику або його представнику, особі, у якої вилучено, під розписку в першому примірнику.

У разі відмови боржника (його представника) від підпису про це зазначається в акті вилучення готівки.

При складанні акта вилучення готівки жодні виправлення, перекреслення сум, дат або прізвищ в акті не допускаються.

В акті вилучення готівки обов'язково зазначаються:

  • повне найменування боржника — юридичної особи, у якої вилучено готівку, розмір грошової суми, яку вилучено (цифрами та словами),
  • найменування валюти,
  • її кількість, номінал купюр.

Перший примірник акта, який залишається у виконавця.

Вилучена готівка в національній та/або іноземній валюті не пізніше наступного робочого дня зараховується виконавцем на відповідний рахунок для покриття витрат на організацію та проведення виконавчих дій, покриття боргу за виконавчими документами та стягнення виконавчого збору, а також на повернення авансового внеску та стягнення штрафів, накладених виконавцем на боржника, якщо такі мали місце.

Витрати, пов'язані із зарахуванням коштів на відповідний рахунок (комісія банку), є витратами на організацію та проведення виконавчих дій та покриваються за рахунок вилучених у боржника коштів.

Документ, який підтверджує внесення коштів на відповідний рахунок приєднується до акта вилучення готівки та підшивається разом з актом до матеріалів виконавчого провадження.

Розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, виконавець зобов'язаний винести постанову відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження».

Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборон на його відчуження.

Постанова підписується виконавцем та скріплюється печаткою.

На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших фінансових установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця.

У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчими документами, виконавчого збору, витрат на організацію та проведення виконавчих дій та вказується номер рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, які будуть відкрити після винесення постанови про накладення арешту.

Законодавець надав право виконавцю звертати стягнення на кошти боржника-юридичної особи, які знаходяться не тільки на його рахунках, а й на рахунках, відкритих боржником-юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Арешт на кошти боржника може бути накладено в національній та/або в іноземній валюті, про що зазначається у постанові.

Із загального порядку звернення стягнення на кошти боржника законодавець зробив виключення, відповідно до якого не підлягають стягненню в порядку, встановленому цим Законом:

  • кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.

 

 

Якщо після накладення виконавцем арешту на кошти боржника-юридичної особи у банках чи інших фінансових установах боржник умисно не виконує судове рішення і відкриває нові рахунки у банках чи інших фінансових установах, виконавець надсилає відповідним правоохоронним органам матеріали для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності за невиконання судового рішення за статтею 382 Кримінального кодексу України.

Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржників-юридичних осіб також застосовується щодо боржників фізичних осіб-підприємців, оскільки вони також є суб'єктами підприємницької діяльності.

Згідно статті 18 Податкового кодексу України податковим агентом визначається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

У разі виконання судового рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи боржник є податковим агентом, який виконує судове рішення, з відрахуванням податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування із сум, що належать до виплати стягувачу.


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.

© 2017 Виконавче провадження. Всі матеріали на даному сайті взяті з відкритих джерел в інтернеті або надіслані відвідувачами сайту. Права на матеріали належать їх власникам.