В процесі виконання рішення виконавці можуть вилучати готівкові кошти у боржника в національній та іноземній валютах.
При цьому, безпосереднє приймання виконавцями грошей від боржника не дозволяється.
Виявлені у боржника готівкові кошти вилучаються, про що виконавець складає акт вилучення готівки. Вилучення проводиться у присутності понятих.
Цей акт складається у необхідній кількості примірників, з яких перший залишається у виконавчому провадженні, інші вручаються боржнику або його представнику, особі, у якої вилучено, під розписку в першому примірнику.
У разі відмови боржника (його представника) від підпису про це зазначається в акті вилучення готівки.
При складенні акта вилучення готівки жодні виправлення, перекреслення сум, дат або прізвищ в акті не допускаються.
Виконавець зобов'язаний в акті вилучення готівки зазначити наступні відомості:
- повне найменування (прізвище, ім'я та по батькові) особи, у якої вилучено готівку,
- розмір грошової суми, яку вилучено (цифрами та словами),
- найменування валюти,
- її кількість,
- номінал купюр.
Вилучена готівка в національній та/або іноземній валюті не пізніше наступного робочого дня зараховується виконавцем на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
Витрати, пов’язані із зарахуванням коштів на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця (комісія банку), є витратами виконавчого провадження та покриваються за рахунок вилучених у боржника коштів.
Документ, який підтверджує внесення коштів на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, приєднується до акта вилучення готівки та долучається разом з актом до матеріалів виконавчого провадження.
Суми, які підлягають перерахуванню на користь держави, при відсутності витрат виконавчого провадження та інших стягнень перераховуються до Державного бюджету України або місцевих бюджетів у порядку, встановленому Державною казначейською службою України, а виконавчий збір — на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
Відповідна квитанція банку про отримання коштів приєднується до акта вилучення готівки та долучається разом з актом до матеріалів виконавчого провадження.
Розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, виконавець зобов’язаний винести постанову відповідно до абзацу другого частини першої статті 48 Закону.
На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця.
У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.
За зведеним виконавчим провадженням арешт накладається на загальну суму заборгованості за зведеним виконавчим провадженням з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.
Арешт на кошти боржника може бути накладено в національній та/або в іноземній валюті, про що зазначається у постанові.
Після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову.
У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника повинні бути вказані:
- назва кожного внесеного в постанову предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо);
- якщо вилучені предмети мають ознаки дорогоцінних металів, каменів органічного та неорганічного утворення, перлів тощо, то вони ретельно описуються з визначенням усіх особливих ознак, відповідним чином пакуються в конверт, прошиваються, підписуються виконавцем та іншими учасниками, які були присутніми під час опису;
- якщо проводилось опечатування предмета, зазначається, які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування;
- прізвище, ім’я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, — паспортні дані, її місце проживання (далі — зберігач);
- відмітка про роз'яснення зберігачеві майна обов'язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт;
- якщо виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження;
- відмітка про роз'яснення сторонам виконавчого провадження або заставодержателю про можливість у 10-денний строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та необхідність письмово повідомити про це виконавця;
- зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі.
Постанова про опис та арешт майна (коштів) підписується виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна (коштів).
У разі відмови від підпису осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в постанові.
У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення виог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.
При цьому звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника.
Боржнику надано право запропонувати ті види майн чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення.
Разом з тим, черговість стягнення на кошти та інше майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.
При встановленні державним виконавцем даних про те, що боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.
Суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб.
Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншим особами.
Законодавець визначив, що якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється.
В цьому випадку державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.