Максимальний розмір аліментів

В 2006 році при розлучені бувшому чоловікові суд присудив 33% аліментів на 2-х дітей.

З 18-річного віку сина аліменти на нього вже не нараховували, тому що мені не було роз'яснено, що потрібно було принести довідку, що він навчається в ВУЗі.

Батько дітей завжди працював періодично та частіше — не офіційно.

В цивільному шлюбі ми перебували разом 1998—2000 р.р і 2007—2014 р.р.

Мого сина, 1993 року народження, він усиновив в 2000 році, є спільна дочка 2001 року.

Син перебував весь час на диспансерних обліках у 5 профільних лікарів та 2-х інститутів, у 2014 році за станом здоров'я комісія списала його від проходження служби в армії. 2010—2011 н.р. навчався в технікумі, а 2011—2013 р.р навчався в в НАУ м.Києва, але після 2 курсу через відсутність коштів змушений був покинути навчання, тому що мій вітчим (який матерільно допомагав нам) помер, а чоловік сказав, що він нікому нічого не повинен.

Через погіршення стану здоров'я син не може влаштуватися на роботу; лікарі-онкологи періодично проводять обстеження, щоб хвороба не перейшла в стан онко.

Донька також стоїть на диспансерному обліку, навчається в 11 кл. (16 років).

Як тільки дочка отримала влітку паспорт, батько їй сказав, що він їй нічого не повинен, що є вже паспорт, то хай йде працювати!

У бувшого чоловіка є 2 прокурських попередження про насилля по відношенню мене та дітей в сім'ї.

Я в 2005 році від рукоприкладства чоловіка отримала травму голови, яка пейшла в хворобу, через що маю постійні головні болі, погіршення зору, неспроможність різких рухів, що заважає мені повноцінно працювати та через що мене не приймають на работу (спочатку не хотіли брати на роботу через маленьких дітей, а потім через вік, мені зараз 52 роки).

Чоловік працював тільки на"ледачих" посадах та заробляв мізерну зарплатню, якої йому на харчування вистачало тільки на 1,5-2 тижні. Усі оплати за комунальні послуги, за ліки, за харчування, одяг проводилися за рахунок моїх батьків та мене (працювала неофіційно).

На дітей чоловік ніколи не витратив ні копійки, а в свої часті та довгі періоди безробіття харчувався та жив за рахунок моїх батьків, а не своїх.

Десь 1-1,5 роки офіційно платив мізерні аліментіи у 2006 році. А коли періодично просився в сім'ю, то я за його проханням у виконавчій службі писала 2 рази, що не маю претензій, бо (ніби) він той період сплатив.

З 2014 року мені моїх грошей вистачало тільки на оплату комунальних послуг за квартиру 70 кв.м. Через погіршення стану здоров'я я не можу працювати та пройти обстеження у лікарів через брак коштів на це, тому на сьогоднішній день не маю за що утримувати дочку та покривати послуги за комуналку (дали субсидію десь не більше 200 грн на все), а її батько аліменти сплачує рідко та в розмірі 800 грн в місяць.

За який період є можливість повернення аліментів через суд, враховуючи, що батько взагалі на дітей коштів ніколи не витрачав в шлюбі?

Чи є в мене законна можливість через суд вимагати з нього суму, яка буде покривати всі витрати на доньку, якщо навіть не враховувати мій стан здоров'я? Тому, що батько відмовляється купувати їй зимовий пуховик та чоботи, сказав, щоб не ходила в школу, як в неї немає одягу та взуття. Він відмовляється сплачувати за доньку кошти на учбовий рік школи, та на все, що потрібно по закінченню школи та на випуск. До того ж у дитини є здібності до живопису, приймає участі в конкурсах, олімпіадах, а він постійно відмовлявся знаходити кошти на розвиток її здібностей. У дітей ніколи не було кишенькових коштів за рахунок батька.

Чи маю я законне право якусь грошові компенсацію на дітей (за моральну та фізичну шкоду дітям), якщо з боку батька ніколи не було ніякого грошового забезпечення окрім деякої періодичної оплати мінімальними аліментами?

Чи є в мене законна можливість стягнути з нього аліменти на своє забезпечення, так як я від народження дочки офіційно ніде не працювала?

На які взагалі законні рішення стягнень через суд грошових виплат з чоловіка маю я та мої діти, виходячи з описаних вище подій нашого життя?

Щиро дякую за розуміння та консультацію.