Стаття 4 Закону України «Про виконавче провадження»

Стаття 4 ЗУ Про виконавче провадженняСтаття 4. Вимоги до виконавчого документа

  1. 1. У виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім’я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника — фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб — за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб — платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред’явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника — фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв’язку та адреси електронної пошти.

У разі пред’явлення до примусового виконання рішення міжнародного юрисдикційного органу у випадках, передбачених міжнародним договором України, такий виконавчий документ повинен відповідати вимогам, встановленим міжнародним договором України.

2. У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов’язок чи право стягнення є солідарним.

3. Виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов’язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов’язаний мати таку печатку.

4. Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо:

  1. рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);
  2. пропущено встановлений законом строк пред’явлення виконавчого документа до виконання;
  3. боржника визнано банкрутом;
  4. Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;
  5. юридичну особу — боржника припинено;
  6. виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;
  7. виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;
  8. стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов’язковим;
  9. виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;
  10. виконавчий документ пред’явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

При поверненні стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання стягувачу повертається сплачений ним авансовий внесок.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо застосування виконавцями положень ЗУ «Про виконавче провадження»

Положеннями вказаної статті регламентовано обов’язкові та необов’язкові вимоги до виконавчого документа.

До обов’язкових вимог віднесено:

  • назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім’я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
  • дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
  • повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника — фізичної особи; (звернути увагу, що у разі відсутності у виконавчому документі, який виданий до набрання чинності цим Законом,  дати народження боржника – фізичної особи – це не є підставою для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, оскільки на момент видачі документа діяли норми, які не передбачали обов’язкове зазначення цієї вимоги у виконавчому документі);
  • ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб — за наявності) звернути увагу, що ідентифікаційний код виконавець може отримати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань);
  • резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
  • дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
  • строк пред’явлення рішення до виконання;
  • виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов’язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов’язаний мати таку печатку.

Слід звернути увагу на те, що:

  • реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника — фізичної особи, місце роботи боржника — фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника не є обов’язковими вимогами. Відсутність таких даних у виконавчому документі – не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання;
  • для фізичних осіб прізвище та ім’я у виконавчому документі зазначаються обов’язково, а по батькові – за наявності;
  • деякі органи державної влади можуть не мати печатки із зображенням Державного Герба України (наприклад, структурні підрозділи патрульної поліції, на яких покладаються обов’язки із забезпечення безпеки дорожнього руху), а постанови можуть скріплюватися іншими печатками (штампами) без зображення Державного Герба України. При прийнятті рішення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання державний виконавець повинен перевірити, чи передбачено законом, який регламентує діяльність таких органів, наявність печатки із зображенням Державного Герба України;
  • резолютивна частина виконавчого документа повинна містити заходи примусового виконання рішень (стягнення коштів, зобов’язання вчинити певні дії тощо).

Частиною четвертою статті 4 Закону визначено підстави, за яких  виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо:

1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);

2) пропущено встановлений законом строк пред’явлення виконавчого документа до виконання;

3) боржника визнано банкрутом;

4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку — боржника;

5) юридичну особу — боржника припинено;

6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;

7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;

8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов’язковим (звернути увагу, що у разі якщо стягувачем подано заяву про відкриття виконавчого провадження до набрання чинності цим Законом – це не є підставою для направлення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання у зв’язку з несплатою авансового внеску, при цьому моментом подання заяви доцільно вважати дату передачі заяви особисто або до поштового відділення);

9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;

10) виконавчий документ пред’явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

         Слід звернути увагу на те, що виконавчий документ повертається стягувачу у вищезазначених випадках без винесення постанови.

Пунктом 4 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень передбачено, що виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред'явлення виконавчого документа.

Необхідно рекомендувати, що зазначене повідомлення підписується виконавцем та скріплюється печаткою.

У повідомленні  зазначаються всі виявлені невідповідності виконавчого документа вимогам Закону.

Також, про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання виконавець робить відмітку в самому виконавчому документі із зазначенням дати та підстав повернення, ставить свій підпис та печатку.

Виконавець, при прийнятті рішення про повернення стягувачу виконавчого документа  без прийняття до виконання, повинен уважно дослідити вищезазначені підстави для повернення.

Слід зазначити, що процесуальними наслідками повернення документа є неможливість примусового виконання рішення, однак не в усіх запропонованих статтею випадках це означає однозначний висновок.

Так, у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, ці недоліки можуть бути виправлені стягувачем, який може звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення виконавчого документа у відповідність із зазначеними вимогами, і це не позбавляє його права пред’явити виконавчий документ на виконання.

У випадку, якщо стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов’язковим — це є також підставою для повернення виконавчого документу без прийняття на виконання. При цьому виконавцю слід врахувати вимоги частини другої статті 26, якою визначено перелік осіб та категорії рішень, по яких авансовий внесок не сплачується.

Щодо виконавчих документів, які видані до набрання чинності цим Законом державним виконавцям слід пам’ятати, що відповідно до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред’являються до виконання у строки, встановлені статтею 12 Закону, якою передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Є випадки, коли представником стягувача пред’являються виконавчі документи до примусового виконання без довіреності на представлення інтересів стягувача або із закінченням терміну дії довіреності, в таких випадках рекомендовано повертати виконавчий документ  без прийняття до виконання на підставі п.6 ч. 4 ст.4 Закону із обґрунтуванням підстав повернення, оскільки заява про прийняття виконавчого документа подана особою, що не уповноважена на здійснення відповідних дій.

avatar
1 Ланцюжок коментаря
1 Відповіді по ланцюжку
0 Послідовники
 
Популярний коментар
Ланцюжок актуального коментаря
2 Автори коментарів
UkrOgisИнна Автори недавніх коментарів
  Підписатися  
новіше старіше більшість голосів
Повідомлення про
Инна
Гість
Инна

В які згідно законадательства терміни підприємство зобов'язується виплатити заборгованість зарплати при отриманні постанови про вiдкриття виконавчого провадження,згiдно заяви про примусове виконання.

© 2017 Виконавче провадження. Всі матеріали на даному сайті взяті з відкритих джерел в інтернеті або надіслані відвідувачами сайту. Права на матеріали належать їх власникам.