Стаття 43. Додаткове авансування витрат виконавчого провадження
1. У разі якщо витрати на залучення до проведення виконавчих дій суб’єктів господарювання на платній основі, виготовлення технічної документації на майно, здійснення витрат на валютообмінні фінансові операції та інших витрат, пов’язаних із перерахуванням коштів, перевищують суму сплаченого авансового внеску, стягувач зобов’язаний додатково здійснити авансування таких витрат.
У разі перебування виконавчого провадження на виконанні у приватного виконавця авансування стягувачем зазначених витрат виконавчого провадження є обов’язковим лише на вимогу приватного виконавця.
2. З метою забезпечення провадження виконавчих дій виконавець може здійснювати інші витрати виконавчого провадження, крім встановлених Міністерством юстиції України, за умови їх обов’язкового авансування стягувачем.
3. Після закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу авансовий внесок повертається стягувачу, якщо інше не передбачено цим Законом.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо застосування виконавцями положень ЗУ «Про виконавче провадження»
Статтею передбачено випадки додаткового авансування витрат виконавчого провадження.
Так, у разі якщо витрати на залучення до проведення виконавчих дій суб’єктів господарювання на платній основі, виготовлення технічної документації на майно, здійснення витрат на валютообмінні фінансові операції та інших витрат, пов’язаних із перерахуванням коштів, перевищують суму сплаченого авансового внеску, стягувач зобов’язаний додатково здійснити авансування таких витрат.
Слід звернути увагу що Закон покладає на стягувача обов’язок здійснити додаткове авансування витрат виконавчого провадження у зазначених випадках, таким чином слід допускати, що положення ч.2 ст.26 Закону щодо пільгових умов не застосовується.
У разі перебування виконавчого провадження на виконанні у приватного виконавця авансування стягувачем зазначених витрат виконавчого провадження є обов’язковим лише на вимогу приватного виконавця.
З метою забезпечення провадження виконавчих дій виконавець може здійснювати інші витрати виконавчого провадження, крім встановлених Міністерством юстиції України, за умови їх обов’язкового авансування стягувачем.
Після закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу авансовий внесок повертається стягувачу, якщо інше не передбачено цим Законом.
При цьому слід допускати, що при поверненні виконавчого документа до суду авансовий внесок повертається стягувачу.
Додаткове авансування витрат виконавчого провадження стосується витрат, які можуть виникнути по окремому провадженню та не можуть бути завчасно передбачені та прораховані.
В даній статті частина перша визначає конкретний перелік таких можливих витрат, та на стягувача покладається обов’язок проводити їх авансування.
Частина друга даної статті надає повноваження виконавцю здійснювати інші витрати виконавчого провадження, крім встановлених Міністерством юстиції України за умови їх обов’язкового авансування стягувачем.