Стаття 50 Закону України «Про виконавче провадження»

Стаття 50 ЗУ Про виконавче провадженняСтаття 50. Звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна фізичної особи

1. Звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

2. Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику.

3. У разі звернення стягнення на об’єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з’ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

4. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об’єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об’єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

5. У разі відсутності технічної документації на майно, у зв’язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виготовлення такої документації здійснюється за зверненням виконавця в установленому законодавством порядку за рахунок додаткового авансування стягувача. У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня одержання відповідного повідомлення виконавця не авансує витрати, пов’язані з підготовкою технічної документації на майно, виконавчий документ повертається стягувачу, за умови що відсутнє інше майно у боржника, на яке можливо звернути стягнення.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо застосування виконавцями положень ЗУ «Про виконавче провадження»

Зазначена норма Закону застосовується тільки у разі відсутності грошових коштів та рухомого майна боржника-фізичної особи.

В першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику.

У разі відсутності такого майна звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

У разі звернення стягнення на житловий будинок, стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику.

У разі звернення стягнення на об’єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з’ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об’єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру, а якщо зазначене майно не зареєстровано за боржником у відповідному реєстрі, звертається до суду із заявою про звернення стягнення на таке майно.

Про накладення арешту на об’єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно письмово повідомляє іпотекодержателя.

У разі відсутності технічної документації на майно, у зв’язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виконавець звертається до відповідного органу з метою виготовлення такої документації та до стягувача з метою здійснення додаткового авансування виготовлення документації.

У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня одержання відповідного повідомлення виконавця не авансує витрати, пов’язані з підготовкою технічної документації на майно, виконавчий документ повертається стягувачу, за умови що відсутнє інше майно у боржника, на яке можливо звернути стягнення

В Законі України «Про виконавче провадження», який втратив чинність стаття 63 була практично тотожною зі статтею 50 Закону в нинішній редакції.

Суттєвою відмінністю є те, що у виконавця встановлюється обов’язок у разі, якщо майно, що належить боржнику не зареєстровано за ним у відповідному реєстрі, звертається до суду із заявою про звернення стягнення на таке майно.

Також у Законі зазначено замість 20-денного строку на очікування авансування витрат на виготовлення технічної документації зазначено 10-робочих днів та наслідком неавансування таких витрат стягувачем є зняття арешту з такого майна в редакції Закону України «Про виконавче провадження», що втратив чинність на відміну від повернення виконавчого документу стягувачу у Законі України «Про виконавче провадження» у редакції від 02.06.2016 № 1404-19.

avatar
  Підписатися  
Повідомлення про
© 2017 Виконавче провадження. Всі матеріали на даному сайті взяті з відкритих джерел в інтернеті або надіслані відвідувачами сайту. Права на матеріали належать їх власникам.