Стаття 50. Звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна фізичної особи
1. Звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна, об’єкти незавершеного будівництва, майбутні об’єкти нерухомості здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якій фактично проживає боржник.
Звернення стягнення на подільний об’єкт незавершеного будівництва здійснюється шляхом:
1) звернення стягнення на подільний об’єкт незавершеного будівництва — у разі якщо за боржником зареєстровано спеціальне майнове право на об’єкт незавершеного будівництва, всі майбутні об’єкти нерухомості в такому об’єкті та відсутні обтяження речових прав на майбутні об’єкти нерухомості, зареєстровані на користь особи, яка сплатила частково ціну майбутнього об’єкта нерухомості;
2) звернення стягнення на майбутні об’єкти нерухомості в подільному об’єкті незавершеного будівництва, спеціальне майнове право на які зареєстровано за боржником, за умови відсутності обтяження речових прав на майбутні об’єкти нерухомості, зареєстровані на користь особи, яка сплатила частково ціну майбутнього об’єкта нерухомості, — у разі якщо у складі подільного об’єкта незавершеного будівництва відчужено, передано у довірчу власність як спосіб забезпечення виконання зобов’язань або обтяжено речові права хоча б на один майбутній об’єкт нерухомості.
Не може бути звернено стягнення на майбутній об’єкт нерухомості, щодо якого зареєстровано обтяження речових прав на користь особи, яка сплатила частково ціну майбутнього об’єкта нерухомості.
2. Разом із житловим будинком, об’єктом незавершеного будівництва стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику.
3. У разі звернення стягнення на об’єкт нерухомого майна, об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з’ясування належності майна боржнику на праві власності/спеціальному майновому праві, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.
4. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності/спеціальному майновому праві об’єкта нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об’єкт нерухомого майна, об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості, заставлений третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.
Арешт на подільний об’єкт незавершеного будівництва накладається з урахуванням особливостей, визначених абзацами другим — п’ятим частини першої цієї статті.
У разі якщо право власності/спеціальне майнове право на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
5. У разі відсутності технічної документації на майно, у зв’язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виготовлення такої документації здійснюється за зверненням виконавця в установленому законодавством порядку за рахунок додаткового авансування стягувача. У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня одержання відповідного повідомлення виконавця не авансує витрати, пов’язані з підготовкою технічної документації на майно, виконавчий документ повертається стягувачу, за умови що боржник не має іншого майна, на яке можливо звернути стягнення.
{Стаття 50 в редакції Закону № 2518-IX від 15.08.2022}
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо застосування виконавцями положень ЗУ «Про виконавче провадження»
Зазначена норма Закону застосовується тільки у разі відсутності грошових коштів та рухомого майна боржника-фізичної особи.
В першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику.
У разі відсутності такого майна звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.
У разі звернення стягнення на житловий будинок, стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику.
У разі звернення стягнення на об’єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з’ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.
Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об’єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру, а якщо зазначене майно не зареєстровано за боржником у відповідному реєстрі, звертається до суду із заявою про звернення стягнення на таке майно.
Про накладення арешту на об’єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно письмово повідомляє іпотекодержателя.
У разі відсутності технічної документації на майно, у зв’язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виконавець звертається до відповідного органу з метою виготовлення такої документації та до стягувача з метою здійснення додаткового авансування виготовлення документації.
У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня одержання відповідного повідомлення виконавця не авансує витрати, пов’язані з підготовкою технічної документації на майно, виконавчий документ повертається стягувачу, за умови що відсутнє інше майно у боржника, на яке можливо звернути стягнення
В Законі України «Про виконавче провадження», який втратив чинність стаття 63 була практично тотожною зі статтею 50 Закону в нинішній редакції.
Суттєвою відмінністю є те, що у виконавця встановлюється обов’язок у разі, якщо майно, що належить боржнику не зареєстровано за ним у відповідному реєстрі, звертається до суду із заявою про звернення стягнення на таке майно.
Також у Законі зазначено замість 20-денного строку на очікування авансування витрат на виготовлення технічної документації зазначено 10-робочих днів та наслідком неавансування таких витрат стягувачем є зняття арешту з такого майна в редакції Закону України «Про виконавче провадження», що втратив чинність на відміну від повернення виконавчого документу стягувачу у Законі України «Про виконавче провадження» у редакції від 02.06.2016 № 1404-19.