Стаття 64. Виконання рішення про відібрання дитини
1. Під час виконання рішення про відібрання дитини державний виконавець проводить виконавчі дії за обов’язковою участю особи, якій дитина передається на виховання, із залученням представників органів опіки і піклування.
2. За необхідності державний виконавець може звернутися до суду з поданням щодо вирішення питання про тимчасове влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу.
3. У разі якщо боржник перешкоджає виконанню рішення про відібрання дитини, до нього застосовуються заходи, передбачені цим Законом.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо застосування виконавцями положень ЗУ «Про виконавче провадження»
Під час виконання рішення про відібрання дитини необхідна обов’язкова участь особи, якій дитина передається на виховання, із залученням представників органів опіки і піклування.
За необхідності державний виконавець може звернутися до суду з поданням щодо вирішення питання про тимчасове влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу
Статтею 374 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, питання про тимчасове влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу вирішується судом за поданням державного виконавця.
Суд у десятиденний строк розглядає це питання в судовому засіданні з викликом сторін та за обов'язковою участю представників органів опіки та піклування. Неявка сторін не є перешкодою для вирішення питання про тимчасове влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу.
Якщо боржником чиняться перешкоди виконанню рішення про відібрання дитини, до нього застосовуються заходи, передбачені цим Законом.
За неможливості з’ясування місцезнаходження боржника чи дитини державний виконавець звертається з поданням до суду про розшук дитини або боржника.
При виконанні рішення про відібрання дитини не допускається застосовувати до дитини заходи фізичного впливу.